МОІСЄЄВ Олег Миколайович
Моісєєв Олег Миколайович
Назавжди 24 …
Позивний «MOISEY»
Моісєєв Олег Миколайович народився 18 липня 2000р. в м. Українка Київської області.
У 2005 році родина переїхала до села Ходосівка – рідного села батька Олега.
З 2007 по 2016 року навчався у Ходосівській загально-освітній школі І-ІІІ ступенів.
Залишившись без рідного батька у 12 років, Олег швидко подорослішав і навчився самостійності.
У 2016 році вступив до Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України м. Києва, після закінчення якого в 2019 році здобув професію слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів.
Протягом всього навчального періоду приймав активну участь у житті школи, села та Навчально-наукового центру, за що неодноразово нагороджений грамотами, подяками та похвальними листами.
Був відповідальним та працелюбним. Писав вірші.
Працював в КП «Ходосівське».
Восени 2020 року був призваний на строкову військову службу, а з 1 квітня 2023 року підписав контракт на проходження військової служби, обіймав посаду оператора польової лазні взводу лазне-прального забезпечення в/ч А2925.
24 лютого 2024 року одружився з Олександрою. Мріяли про донечку.
Брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області Бахмутський район н.п. Григорівка, н.п. Костянтинівка.
Отримав статус Учасника бойових дій 31 жовтня 2024 року. Вручений знак «Ветеран війни».
Згодом переведений до 80-тої окремої десантно-штурмової Галицької бригади на посаду оператора 3-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів, роти ударних безпілотних авіаційних комплексів, 2 десантно-штурмового батальйону в/ч А0284. Виконував бойові завдання на Курському напрямі.
13 квітня 2025 року на Сумщині, в селі Юнаківка при виконанні бойового завдання ворожий дрон влучив прямо в авто, у якому знаходився Олег. Від отриманих травм помер 14 квітня 2025 року на території Сумського обласного клінічного госпіталя ветеранів війни.
Поховання відбулось 17 квітня 2025 року на кладовищі с. Гірки Ярунської територіальної громади на Житомирщині.
Олег був чесним, відкритим, принциповим, енергійним. Поважав бойові та військові традиції, а також честь і гідність кожної людини. Був щедрим і чуйним до потреб інших людей.
Світла пам’ять Герою…Вічна шана та вдячність Герою!
