ДОРОШЕНКО Олександр Васильович
Дорошенко Олександр Васильович
Позивний «ГЕТЬМАН»
Назавжди 38…
Олександр Дорошенко народився 5 серпня 1986 року. Усе його життя було нерозривно пов’язане з селом Іванковичі — тут минули дитячі та юнацькі роки, тут він здобував освіту в місцевій школі, тут згодом сформувався як людина праці, як батько і як господар власної родини.
Рідні, друзі та односельці згадують Олександра як щиру, добру й безвідмовну людину. Він ніколи не залишав інших наодинці з бідою — якщо хтось звертався по допомогу, Олександр не роздумуючи брався за справу і робив усе, що було в його силах, аби виручити й підтримати.
Свій військовий обов’язок Олександр виконав із власної волі. Він добровільно прибув до територіального центру комплектування, щоб оновити військово-облікові дані, а згодом отримав бойову повістку, яку прийняв гідно, без вагань.
Пройшовши військове навчання, у жовтні 2024 року Олександр був направлений до лав 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України, де проходив службу в першому батальйоні, третій роті, другому взводі військової частини А4350.
4 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання у складі свого підрозділу на Донеччині, поблизу населеного пункту Вовченка, Олександр потрапив під шквальний артилерійський та мінометний вогонь противника. Більше на зв’язок він не вийшов.
Два роки він був зниклим безвісти, поки у його родину прийшла найстрашніша звістка — Олександр загинув, до останнього виконуючи свій обов’язок і захищаючи Україну.
Вічна пам’ять, слава та шана Герою України!
Нагороди та відзнаки:
- Вручено нагрудний знак «Ветеран війни — Учасник бойових дій»
