ЯКУБОВ Тимур Олександрович
Якубов Тимур Олександрович
Назавжди 21…
Тимур Якубов народився 9 липня 2003 року в мальовничому місті Генічеськ на Херсонщині. Змалечку він ріс світлою, активною та надзвичайно життєлюбною дитиною. У школі навчався гарно, проявляючи неабияку допитливість. Тимур мав добре серце — дуже любив тварин і завжди намагався про них піклуватися.
Його енергія вимагала руху, тому хлопець захоплювався спортом: палко любив грати у футбол та серйозно займався боксом, що загартувало в ньому міцний характер, витривалість і почуття справедливості.
Після закінчення вечірньої школи Тимур переїхав до Києва, де розпочав новий етап свого життя, працюючи на будівництві. Друзі та колеги згадують його як працьовитого, надійного та завжди оптимістичного хлопця.
Одразу після того, як йому виповнився 21 рік, він ухвалив зріле та відважне рішення — добровільно став на захист Батьківщини, підписавши контракт із Збройними Силами України.
Молодий воїн отримав звання солдата та обійняв посаду стрільця-помічника гранатометника у складі спеціалізованої стрілецької роти "Шквал". Цей підрозділ виконував надскладні завдання на найгарячіших ділянках фронту, і Тимур з честю виконував свій військовий обов'язок пліч-о-пліч із побратимами.
21 вересня 2024 року підрозділ солдата Якубова стримував масовані штурмові дії противника поблизу населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області. В ході запеклого бойового зіткнення зв'язок із військовослужбовцем обірвався, після чого він офіційно набув статусу зниклого безвісти.
Наприкінці літа 2026 року родині надійшло офіційне сповіщення, яке підтвердило, що Тимур Якубов загинув у тому бою під час відбиття ворожої атаки.
Захисника поховали 4 вересня 2026 року на кладовищі в селі Хотів Феодосіївської громади.
У Героя залишилися мати та двоє братів.
Вічна пам'ять і слава Герою!
