В Україні спостерігається погіршення епідеміологічної ситуації пов’язаної із захворюванням на віспу мавп.
У понеділок, 28 листопада, в Україні зареєстрували п’ятий випадок зараження мавпячою віспою.
Що варто знати про вірус мавпячої віспи? МОЗ України інформує!!!
Віспа мавп — віспоподібне захворювання, що спричинюють віруси родини поксвірусів. За клінічними ознаками воно дуже схоже на натуральну віспу. Віспу мавп характеризують як зоонозне захворювання. Тобто те, яке передається від тварини до людини.
Важливо, що віспа мавп у більшості випадків протікає значно легше, ніж натуральна віспа. Проте іноді вона все ж таки може призвести до летальних наслідків. Хоча у назві цього захворювання згадуються примати, проте до людини вона може передаватись і від гризунів.
Також важливо, що попередня вакцинація від натуральної віспи є високоефективною профілактикою віспи мавп.
Варто також зазначити, що специфічного лікування або вакцини проти віспи мавп у широкому доступі немає.
Зафіксовані шляхи передачі:
- інфікування відбувається в результаті прямого контакту з кров’ю, біологічними рідинами, ураженою шкірою або слизовою інфікованих осіб чи тварин;
- вторинне передавання, або передавання від людини людині, відбувається внаслідок тісного контакту з інфікованими виділеннями з дихальних шляхів, пошкодженнями шкіри інфікованої людини або з предметами, контамінованими біологічними рідинами чи матеріалами з осередків ураження хворої людини;
- можливим фактором інфікування також є вживання в їжу м’яса інфікованих тварин, яке не було належно термічно оброблене.
Інкубаційний період (від часу інфікування до появи симптомів), зазвичай, становить від 6 до 16 днів, але може коливатися в діапазоні від 5 до 21 дня. У період інвазії (тобто проникнення до організму) віспа мавп супроводжується гарячкою, сильним головним болем, збільшенням лімфатичних вузлів, болем у горлі, закледеністю носа, кашлем, болем в спині, у м’язах і сильною астенією (слабкістю). Такі симптоми можуть тривати до 5 днів.
Потім, через кілька днів після інвазії, починається період висипки. У 95% випадків висипка виникає на обличчі, а потім поширюється на інші частини тіла. У 75% випадків – це долоні та ступні.
До повного зникнення кірочок, які виникають внаслідок висипання, може пройти до трьох тижнів.
У деяких пацієнтів може спостерігатись збільшення лімфатичних вузлів, що є характерною ознакою віспи мавп в порівнянні з іншими схожими захворюваннями.
Діагностика віспи мавп
Рекомендованим методом діагностики залишається ПЛР-тестування. Для цього досліджуються вміст або покриви висипань.
Профілактика:
- основним способом запобігання поширенню інфекції залишається підвищення рівня знань про цю недугу та про фактори ризику. Важливо, щоб люди знали шляхи передачі та уникали тісних контактів з інфікованими;
- уникайте тісного контакту «шкіра до шкіри» з людьми, у яких є симптоми, схожі на віспу мавп;
- уникайте контакту з предметами та матеріалами, якими користувався хворий;
- регулярно мийте руки з милом або використовуйте дезінфекційний засіб на спиртовій основі. Особливо це варто робити перед прийомом їжі, після відвідування ванної кімнати та перед тим, як торкатися власного обличчя;
- дезінфікуйте та мийте поверхні, до яких зазвичай торкаєтесь у середовищах, де могли бути інфіковані люди;
- важливу роль також відіграють заходи епідемічного нагляду та оперативне виявлення нових випадків.
Лікування
Зазвичай використовується симптоматичне лікування (знеболювальне, жарознижувальне).
Якщо ви думаєте, що у вас віспа мавп, то варто звернутися за медичною допомогою, використовуючи засоби протиепідемічного захисту (захисну маску, рукавички тощо), щоб не заразити інших.
Перебувати на самоізоляції треба, допоки всі виразки (пухирці) не покриються кіркою, струпи не відпадуть, а під ними не утвориться новий шар шкіри.
За інформацією МОЗ України
