ДАНІЛОВ Володимир Георгійович
Данілов Володимир Григорович
Дата народження: 31.05.1969 с. Хотів, Києво-Святошинський район, Київська область
Дата загибелі: 07.09.2016 Київ, Україна
Звання: Старший сержант
Позивний: "Дикий"
Підрозділ: 81-ша окрема аеромобільна бригада
Місце проживання: Богуслав, Київська область, Україна
Сім'я: Мати, дружина, четверо дітей
Старший сержант, в.о. командира взводу розвідувальної роти 81-ї окремої аеромобільної бригади. Після школи закінчив курси за спеціальністю "тракторист-машиніст". З 17 років почав працювати трактористом в рідному селі. З 1987 по 1989 роки проходив строкову службу на посаді водія-механіка бронетранспортера. Демобілізувався зі строкової служби в званні сержанта.
Після служби працював трактористом у Хотові, водієм, охоронником. До 2014 року, останні 5 років працював трактористом в ТОВ "Богуславка Агро" в селі Хохітва Богуславського району Киівськоі області. На фронт пішов добровольцем. 29 жовтня 2014 року підписав контракт до закінчення особливого періоду.
Починав службу в 54-му окремому розвідувальному батальйоні, потім його рота була переведена до 81-ї окремоі аеромобільноі бригади.
Один з легендарних кіборгів, обороняв Донецький аеропорт у січні - лютому 2015 року. Там був поранений, отримавши травму від вибухової хвилі. Знаходився в Харківському, потім в Чернігівському військових шпиталях, після чого був відправлений додому на реабілітацію, не закінчивши яку, знову відправився на війну. Був на позиціях в Зайцево і Кодемі.
З весни 2016 року по останній час з ротаціями знаходився на Авдіівській промзоні. Брав участь у багатьох спецопераціях.
Володимир захоплювався риболовлею та полюванням. Як кажуть про нього близкі - був тихим, домашнім, сімейним. Мріяв про те, що коли закінчить службу, присвятить своє життя сім'і та дітям.
1 вересня, перебуваючи в зоні АТО, потрапив до реанімації. спочатку краматорська реанімація, борт, Харків, знову борт Київ, Інститут Амосова, Володимиру констатували «пост-травматичну контузію лівої легені, розслоєння аорти», потрібно було стентування, у держави грошей на це не було, прийняли рішення робити відкриту операцію, «Дикий» не дожив до операції лічені години.
Синдром розшарування аорти в нього ще з першого поранення яке він отримав в ДАП, після чого був відправлений в Чернігівський військовий госпіталь, з якого хворим був забраний дружиною, яка продовжила лікування.
Помер в результаті серцевого захворювання через розрив аорти у клініці Амосова в Києві, за кілька днів до призначеної операції
Похований в Богуславі. Залишилися мати, сестра, дружина та діти. Дружина Володимира - раніше волонтер БФ «Надія», військовослужбовець ЗСУ.
Під час участі в АТО був нагороджений нагрудним знаком командира 81-ї окремоі аеромобільноі бригади "За сумлінну службу";
Нагрудним знаком міністерства оборони "Знак пошани";
Медалю «За жертовність і любов до України»;
Нагороджений відзнакою «За участь у бойових діях УНСО» 2 ступеня (посмертно);
Указом Президента України № 23/2017 від 3 лютого 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
