Методи боротьби із задухою риби в літній період
Рибам, як і усім живим істотам, для підтримання життя потрібний кисень, який бере участь у процесі дихання. Більша частина кисню проникає у воду з повітря. Частково він утворюється у воді внаслідок життєдіяльності зелених рослин. Найбільший вміст кисню у верхніх шарах водної товщі, найменший – у нижніх, а за певних умов його може зовсім не бути. Тому риби повинні весь час відшукувати місця, багаті на кисень. Від нестачі кисню риби виснажуються, а потім гинуть. Інколи це явище стає масовим. Тоді говорять про так звану задуху – масову загибель риби від нестачі або відсутності кисню.
Задухи виникають як взимку, так і улітку. Причин виникнення задухи у спекотний період може бути декілька: по – перше, при підвищенні температури води знижується концентрація розчиненого в ній кисню, по – друге, підвищення температури води веде до активного розмноження усіх живих організмів і може призвести до цвітіння води і виділення водоростями токсичних продуктів.
Окрім того, до масової загибелі риби може привести скидання промислових стоків або потрапляння болотної води, що містить велику кількість органічних речовин і продуктів гниття, які відбирають у процесі окислення з води кисень.
Зовнішні ознаки задухи риби
Зниження концентрації розчиненого у воді кисню веде до кисневого голодування (гіпоксії) – риби починають активніше рухатися, в результаті потреба в кисні у них збільшується.
При огляді загиблої в результаті задухи риби відзначаються всі ознаки кисневого голодування: рот широко відкритий, зяброві кришки підняті і сильно відстовбурчені в сторони, зябра розпластані.
Методи боротьби із задухою
Найпершим та найбільш дієвим методом боротьби із задухою є аерація (насичення) води киснем та постійний контроль за станом розчиненого у воді кисню. На водних об’єктах де здійснюється вирощування товарної риби, у ставку збільшують проточність або проводять вапнування негашеним вапном. У прісних водоймах літом “цвітіння” води частіше всього викликається синьо-зеленими водоростями. Розвиток та цвітіння синьо-зелених водоростей в воді погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни в водоймищі. Поки водорості живуть, вони приносять певну користь, збагачуючи воду киснем. При значному збільшенні біомаси водоростей, починає проявлятися біологічне забруднення, у результаті чого значно погіршується якість води, зокрема змінюється її кольорова гама, знижується прозорість, вода набуває неприємного запаху, з’являється дефіцит розчиненого кисню. Відмерлі водорості засмічують водойму, під час гниття яких кисню витрачається більше, ніж виділяється. В результаті таких негативних явищ риба та інші водні живі організми отруюються. Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в передсвітанкові години, коли рівень споживання кисню найбільший. При цьому водойма набуває зелену окраску в результаті активного розмноження одноклітинних рослин – водоростей.
Вчені відмічають групи зелених, синьо-зелених, діатомових та інших водоростей. Дуже небезпечним є масове «цвітіння» синьо-зелених водоростей. При невеликому або середньому розвитку водоростей, як і інші підводні рослини, вони є корисним джерелом утворення кисню у воді. Проте надмірний їх розвиток приводить до того, що вночі, коли рослини не виділяють кисень, його може бракувати. Також, крім цього, при надлишковому цвітінні частина водоростей починає відмирати і спливати на поверхню води, чим створюють загрозу виникнення заморних явищ. Загибель синьо-зелених водоростей є більш небезпечною, оскільки при цьому вони виділяють отруйні речовини.
Щоб не допустити втрати рибних запасів через замори, кожен рибалка, користувач водних угідь, товариство мисливців і рибалок повинен регулярно вести спостереження за станом водойм. При пониженні концентрації кисню у воді, різкому зниженню рівня води у водоймах необхідно забезпечити своєчасну аерацію, використовуючи для цього мотори човнів, мотонасоси, підвісні мотори, пожежні насоси. Також доцільно приміняти компресори, котрі нагнітають повітря безпосередньо у воду. Мотонасоси встановлюють на березі водойми. Підвісні мотори, компресори встановлюють на плавзасобах, забезпечуючи їх рух по всій акваторії водойми. Особливо швидко збільшує вміст кисню перелопачування води підвісними моторами. Для цього мотор піднімають таким чином, щоб його лопаті були лише на декілька сантиметрів під поверхнею води.
Якщо на водоймі помітні ознаки задухи риби, то необхідно посилити водообмін водного об’єкта. Для цього потрібно збільшити проточність води. При сильному цвітінні синьо-зелених водоростей їх можна знищити, застосовуючи рівномірне обприскування водойми мідним купоросом (0,6 г на 1 м3).
Слід значну увагу приділяти проведенню профілактичних заходів попередження заморів. Зокрема, необхідно обкошувати надводну рослинність, вилучаючи її із води, так як її перегнивання забирає із води кисень.
Рибні запаси – наше спільне надбання і дбати про їх збереження і примноження маємо всі разом.
Державна екологічна інспекція
