КОВАЛЬ Олександр
Коваль Олександр народився 17 жовтня 1982 р. на Київщині в родині вчителів.
В 2000 р. закінчив Обуховицьку середню школу. В тому ж році поступив на перший курс НПУ ім. Драгоманова, який закінчив в 2005 р.
З 2005 року працював у відділі давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України.
З 2007 р. виконував обов’язки заступника Житомирської археологічної експедиції. З 2005 по 2008 р. навчався в аспірантурі. Тематика наукових інтересів пов’язана з виготовленням та обробкою заліза в давньоруський період.
Приймав участь в розкопках давньоруського Вишгорода, Іскоростеня, городища в м. Олевськ та інших пам’яток слов’янського та давньоруського періодів.
Брав участь також в багатьох розкопках рятівного характеру.
Природжений польовик який любив і вмів працювати в полі. Прискіпливо працював як із знахідками так із креслениками. Разом проводили пошуки покладів болотного заліза на Київщині та Житомирщині, будували репліки горнів, сперечались з кумом про бортництво і можливості його експериментального дослідження, варили на камінні перший бортний мед. Частина спільних статей, на жаль, на сьогодні ще так і не вийшла.
З першого дня повномасштабної війни Олександр приєднався до сил ТРО, а згодом - пішов в ЗСУ. Говорив рідним, що просто не може інакше, бо серце у нього - жовто-блакитне. А коли спробували його відмовити, сказав дружині й мамі: "Я дуже вас люблю, але Україну люблю більше".
За професією Олександр був археологом, чудово орієнтувався в топографії і картографії, і тому був незамінним для свого підрозділу. Як начальник відділу планування він міг не виходити на бойові позиції і не брати участь у боях. Але обов'язок вів його вперед, і один з таких боїв став для нього останнім...
Загинув 04 грудня 2023 року між нас.пунктом Синьківка та Лиман Перший Куп’янського району.
Пам’ятаємо усіх, хто поклав своє життя за волю й незалежність нашої країни, кого ворожі обстріли навіки вирвали з обіймів рідних!
Вічна пам'ять і вічна слава Герою!
