НЕЧИПОРЕНКО Олексій Юрійович
Нечипоренко Олексій Юрійович
Назавжди 49…
Позивний «ВОДА»
Нечипоренко Олексій Юрійович народився 3 листопада 1975 року в м.Києві в родині люблячих батьків Юрія та Надії Нечипоренко. З дитинства захоплювався природою, любив риболовлю й полювання, ходив у походи, займався різьбленням по дереву, виготовляв ножі та шив вироби зі шкіри.
Студентом вперше поїхав в гори і полюбив їх назавжди. Крим, Карпати, Альпи, Памір, Кавказ, Гімалаї — там було його серце. Протягом багатьох років волонтерив як лижний рятувальник на горі Тростян в Карпатах. Олексій здобув дві вищі освіти: біологічну — в КНУ ім. Т. Г. Шевченка та ступінь магістра бізнес-адміністрування — у Києво-Могилянській академії.
В студентські роки познайомився з майбутньою дружиною Мариною. Разом вони побудували дім в селі Хотів, посадили сад та виховали двох синів і донечку. Як батько та чоловік завжди був опорою й дбав про добробут та щастя сімʼї.
Професійний шлях Олексія пов’язаний з провідними міжнародними ІТ-компаніями «Oracle» та «SAP». Бізнес-процеси кількадесят українських компаній успішно та ефективно працюють в системі SAP ERP за розробленою ним архітектури.
Олексій брав активну участь в Помаранчевій революції та Революції гідности. Вдень він був на роботі, вночі на барикадах. З 2014 року готувався до військової служби. Будні на роботі - вихідні на полігоні. Займався снайперською стрільбою, навчав молодь та всіх охочих основам військової підготовки.
10 березня 2022 року добровільно долучився до лав Збройних сил України. Перший рік служив командиром роти ДССТ на Закарпатті.
В 2023 році був переведений до Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони України. За безпосередньої участі Олексія в Силах Оборони України розгортається система SAP Defense для військового обліку та логістики. На цій посаді він здобув звання капітана, а згодом — майора.
1 березня 2025 року загинув внаслідок нещасного випадку в таких любих його серцю горах Карпатах.
Олексій мав багато планів на життя, однак від початку повномасштабної війни всі його мрії та зусилля були спрямовані лише на одне — перемогу України.
Олексій похований у місті Богуславі Київської області, де проживали його батьки.
Вічна пам’ять і вічна слава Герою!
https://drive.google.com/file/d/1dfg_Eq38NGt2VS687pTyMlHF4qCqGpKM/view?usp=drive_web
